А зараз харчо. Взяв кіло з гаком телячого супового набору та 700 гр. телячого ошийку. Набір кісток варити і надовго, ошийок порізав невеликими шматочками, обсмажив та протушкував. Це зробив звечора і виставив на холод, щоб вранці зібрати жир. Хоч в оригінальному він має бути, та щось не хочеться. Зняв м'ясо з кісток і в каструлю з бульйоном його. Туди ж ошийок. 2 невеличкі морквинки та одну цибулину порізав та злегка обсмажив, додав ложку томатної пасти і ще пару хвилин, щоб присмажилась. Засмажку в каструлю, туди ж картоплину порізану кубиком 1 см. В багатьох рецептах морква, цибуля та картопля відсутня, та вирішив, що там, де є рис цибуля з морквою не завадять. Ну а картопля, ну куди ж ми без неї. Тож всього зовсім трішки, шоб було. Покришений стручок злого червоного перцю. Все кипить, всипаємо 300 гр. добре промитого круглого рису а через 20 хвилин всипаєм 150 гр. волоських горіхів злегка підсмажених, очищених по можливості від шкірки та розтертих. Я перемолов на блендері. За смаком хмелі-сунелі, я всипав 2 чайні ложки з горою та пакет торчиновського "Маринад сливовий". Знов таки не в якості реклами, просто тклапі, з яким має готуватись харчо в нас не знайдеш, доводиться якось викручуватись. Минулого разу, коли готував, купив якісь солодкі шмарклі, які чомусь назвали "ткемалі", виробника не запам'ятав а в цей раз з маринадом ніби не прогадав, хоч звісно я не експерт і про смак справжнього харчо можу судити як за французьку вимову з книжки розмовника. Та маємо, що маємо, головне результат всім сподобався. Ще хвилин 15 і всипаємо різану зелень, в оригіналі кінза, та в мене петрушка з укропом та чорний мелений перець або суміш. Як завжди це на п'ятилітрову каструлю. Сіль, лавровий лист залишив за дужками, самі здогадаєтесь. Смачного, генацвалє! А воно таки дійсно смачно!